Як визначити, скільки електроенергії споживає прилад

Питання виникає зазвичай після того, як прийшла чергова платіжка і хочеться зрозуміти, хто ж з домашньої техніки “з’їдає” гроші. Холодильник, бойлер, кондиціонер чи, може, той старий телевізор, що вже років десять стоїть у спальні як приставка для перегляду новин. Розберемось, як порахувати споживання будь-якого приладу — від найпростішого чайника до потужного кондиціонера.

Дивимось на етикетку або шильдик приладу

Найшвидший спосіб — знайти технічну табличку на самому приладі. Вона зазвичай приклеєна ззаду або знизу, іноді всередині кришки батарейного відсіку чи на дні (у праски, наприклад). Там вказана потужність у ватах (W) або кіловатах (kW).

У холодильника Atlant це може бути 150 Вт, у чайника Tefal — 2200 Вт, у кондиціонера LG інверторного типу — від 700 до 2500 Вт залежно від режиму роботи. Але тут є нюанс: на шильдику часто вказана максимальна або номінальна потужність, а не та, яку прилад споживає постійно.

Холодильник — яскравий приклад. Компресор працює не безперервно, а циклами: увімкнувся на 15-20 хвилин, потім відпочиває стільки ж. Тому реальне середньодобове споживання набагато нижче за паспортну потужність компресора.

Якщо шильдика немає або він стерся, інформацію шукайте в паспорті приладу або на сайті виробника за моделлю.

Формула розрахунку споживання

Коли потужність відома, порахувати орієнтовне споживання неважко. Формула проста:

Споживання (кВт·год) = Потужність (кВт) × Час роботи (год)

Наприклад, обігрівач потужністю 2 кВт, який працює 6 годин на день, за добу з’їсть 12 кВт·год. За місяць — це вже 360 кВт·год, що при тарифі 4,32 грн за кВт·год виллється приблизно у 1555 гривень тільки за один обігрівач.

Із приладами постійної потужності (чайник, праска, фен, обігрівач) розрахунок точний. А от з холодильниками, кондиціонерами, пральними машинами формула дає лише приблизну картину, бо потужність постійно змінюється залежно від режиму роботи.

Ось типові показники споживання популярної техніки за місяць при середньому використанні:

Холодильник — 25-40 кВт·год (залежно від класу енергоефективності та об’єму)
Пральна машина — 10-15 кВт·год (при 3-4 пранях на тиждень)
Кондиціонер (охолодження 8 годин на день влітку) — 150-300 кВт·год
Бойлер на 80 літрів — 100-150 кВт·год
Телевізор (5 годин на день) — 15-20 кВт·год
Ноутбук — 5-10 кВт·год

Цифри орієнтовні, бо все залежить від конкретної моделі, її віку та інтенсивності використання.

Лічильник розкаже правду точніше за паспорт

Якщо хочеться дізнатися реальне споживання конкретного приладу, а не орієнтовне за паспортом, можна скористатись домашнім електролічильником. Метод простий, хоч і трохи муторний.

Вимикаєте в квартирі все, окрім приладу, що цікавить. Записуєте показники лічильника. Залишаєте прилад працювати рівно годину (або добу — залежно від того, що вимірюєте). Знову записуєте показники. Різниця і покаже реальне споживання за цей час.

Спосіб незручний тим, що на цей час доведеться відключити холодильник, роутер та інші прилади, які зазвичай працюють постійно. Для чайника чи праски це нормально — вимкнули на 10 хвилин, ніхто не постраждав. А от холодильник вимикати на добу заради експерименту якось не дуже практично.

Тому для точних вимірювань краще підійде інший інструмент.

Ватметр або розетка-лічильник — найточніший варіант

Це маленький пристрій, який вставляється між розеткою і вилкою приладу. Показує поточну потужність споживання в реальному часі, а деякі моделі рахують і накопичене споживання за день, тиждень чи місяць.

Найпростіші механічні ватметри коштують копійки — від 150 до 400 гривень — і показують миттєву потужність на дисплеї. Підключили чайник, побачили цифру 2100 Вт, все зрозуміло.

Розумні розетки з функцією обліку енергії — вже інший рівень зручності. Наприклад, Nous A1Z або Xiaomi Mi Smart Plug підключаються до Wi-Fi, і в додатку на смартфоні можна побачити графік споживання за весь час використання приладу. Зручно, коли хочеться зрозуміти, скільки саме “з’їдає” за місяць старий кондиціонер чи новий бойлер.

Ще точніші варіанти — TP-Link Tapo P110 або Sonoff S31, які додатково показують напругу, силу струму та навіть підраховують вартість електроенергії у грошовому еквіваленті, якщо ввести тариф у налаштуваннях.

Такий пристрій особливо корисний для приладів з непередбачуваним циклом роботи — холодильників, кондиціонерів, водонагрівачів. Вставили розетку, залишили на тиждень, подивились статистику — і маєте чітку картину реального споживання, а не теоретичні розрахунки з паспорта.

Як порахувати вартість електроенергії за місяць

Коли відоме споживання приладу в кіловат-годинах, порахувати вартість просто. Множите кількість кВт·год на діючий тариф.

Приклад: кондиціонер за місяць літньої експлуатації наробив 200 кВт·год. При тарифі 4,32 грн/кВт·год це 864 гривні тільки за охолодження квартири. Якщо у вас багатозонний тариф (день/ніч), варто рахувати окремо споживання в кожному часовому проміжку, бо ціна відрізняється.

Для точнішого розрахунку варто врахувати категорію споживання — побутові абоненти з газовою плитою чи без, з електроопаленням чи без нього мають різні тарифні межі, після перевищення яких ціна зростає.

Приховані споживачі: режим очікування

Окрема історія — прилади в режимі очікування, так звані “фантомні” навантаження. Телевізор, мікрохвильовка, роутер, зарядний пристрій, який залишили в розетці без телефону — все це продовжує споживати електроенергію навіть у вимкненому стані.

Один зарядний пристрій у режимі очікування бере приблизно 0,5-2 Вт. Дрібниця? Так, але коли таких пристроїв у квартирі десяток — телевізор, мікрохвильовка, кавомашина, роутер, ігрова приставка — сумарно набігає 15-30 Вт постійного фонового споживання. За місяць це 10-20 кВт·год, тобто ще одна невелика стаття витрат, яку легко не помітити.

Перевірити це можна тим самим ватметром — підключити прилад, вимкнути його кнопкою на панелі (не з розетки), і подивитись, чи показує пристрій якесь споживання. Якщо цифра не нульова — маєте фантомне навантаження.

Рішення просте: використовувати подовжувачі з вимикачем для групи приладів, які не потрібні вночі (телевізор, приставка, колонки). Клацнули вимикачем перед сном — і фантомне споживання зникло.

Найпростіший спосіб зрозуміти, скільки саме споживає конкретний прилад — купити недорогу розетку-ватметр і провести тиждень спостережень за найпідозрілішими “поглиначами” енергії в оселі. Паспортні дані дають лише приблизну картину, а реальні виміри показують правду, з якою вже можна щось робити — міняти старий холодильник на новий класу А+++, ставити таймер на бойлер чи просто відмовитись від зайвого обігрівача взимку.