Електрообладнання

Що означає 4,5 кА та 6 кА на автоматі

· 1 хв читання
Що означає 4,5 кА та 6 кА на автоматі

Що означає 4,5 кА та 6 кА на автоматі

Якщо взяти будь-який автоматичний вимикач і подивитись на його корпус, поруч з номіналом (16А, 25А, 32А) майже завжди є ще одне число з позначкою кА — 4500 або 6000. Це не струм, на який автомат розрахований у звичайному режимі, і не струм спрацювання захисту. Це відключаюча здатність — максимальний струм короткого замикання, який автомат здатен розірвати без пошкодження, вибуху чи оплавлення контактів.

Простими словами: якщо десь у мережі станеться коротке замикання і через автомат на мить піде струм у тисячі ампер, саме ця цифра показує, витримає він таке навантаження чи ні. 4,5 кА означає 4500 ампер, 6 кА — відповідно 6000 ампер.

Чому це не струм спрацювання

Чому це не струм спрацювання

Тут часто плутають два різних параметри, і це серйозна помилка при виборі обладнання.

Струм спрацювання теплового і електромагнітного розчіплювача — це те, при якому автомат вимикається через перевантаження або коротке замикання в звичайному робочому діапазоні. Наприклад, автомат С16 спрацює миттєво при струмі приблизно 5–10× від номіналу, тобто десь 80–160А.

А відключаюча здатність — це зовсім інша історія. Це той пороговий струм, який виникає в момент реального короткого замикання, коли фаза замикається на нуль або на землю практично напряму, без будь-якого опору. У цей момент струм може підскочити до тисяч ампер за долі секунди. Автомат повинен розірвати цю дугу, погасити її і залишитись при цьому цілим.

Якщо взяти автомат з відключаючою здатністю нижче реального струму КЗ, він може просто не впоратись — контакти спечуться, корпус оплавиться, а в гіршому випадку станеться займання щита.

Звідки береться такий великий струм короткого замикання

Логічне питання — а звідки взагалі візьметься 4500 чи 6000 ампер у звичайній квартирній мережі?

Все залежить від того, наскільки “жорстке” джерело живлення. Чим ближче об’єкт до трансформаторної підстанції, чим товщий кабель живлення і чим менший його опір — тим більший потенційний струм короткого замикання.

У приватному будинку, розташованому за сотню метрів кабелю від трансформатора, реальний струм КЗ рідко перевищує 1-2 кА через опір довгого проводу. А ось у квартирі багатоповерхівки, де щит стоїть буквально в кількох метрах від ввідного автомата будинку і трансформаторної підстанції, струм короткого замикання цілком реально може сягати 4-6 кА і навіть більше.

Саме тому в містах, особливо в новобудовах з потужними трансформаторами на 630-1000 кВА, електрики рекомендують ставити автомати саме з відключаючою здатністю 6 кА, а не економити на 4,5 кА.

4,5 кА чи 6 кА — що обрати

4,5 кА чи 6 кА — що обрати

Однозначної відповіді немає, тут все залежить від конкретних умов об’єкта.

Для приватного будинку з довгим кабелем живлення (від 50 метрів і більше) цілком достатньо автоматів на 4,5 кА. Реальний струм КЗ там фізично не досягне такого значення через опір проводу.

Для квартири в багатоповерховому будинку, особливо якщо будинок новий і живиться від потужної підстанції, краще брати автомати з відключаючою здатністю 6 кА. Різниця в ціні між 4,5 кА і 6 кА зазвичай невелика — кілька десятків гривень на автомат, а запас надійності суттєво вищий.

Якщо є сумніви або немає можливості порахувати точний струм КЗ на об’єкті (а це вимагає знання перерізу кабелю, його довжини та потужності трансформатора), розумніше просто взяти автомати з запасом — на 6 кА. Це той випадок, коли краще трохи переплатити, ніж потім розбиратись з наслідками.

До речі, є ще автомати з відключаючою здатністю 10 кА — їх зазвичай ставлять на вводі у щит або в промислових умовах, де ризики значно вищі.

Що буде, якщо поставити автомат з недостатньою відключаючою здатністю

Уявімо ситуацію: в квартирі стоять автомати на 4,5 кА, а реальний струм КЗ на цій ділянці мережі — 7 кА. Що станеться при короткому замиканні?

Автомат спробує розірвати дугу, але через занадто великий струм контакти можуть не встигнути розійтись на потрібну відстань, або дуга буде настільки потужною, що просто “проб’є” ізоляцію всередині корпуса. У найгіршому сценарії корпус автомата тріскає, розкидаючи навколо розпечені частинки металу і пластику. Це реальна пожежна небезпека, особливо якщо щит стоїть у дерев’яному будинку або поряд з горючими матеріалами.

Навіть якщо явного вибуху не станеться, контакти автомата можуть спектись між собою, і він перестане вимикатись взагалі — а це означає, що при наступному короткому замиканні захисту фактично не буде.

Тому економія на цьому параметрі — це не той момент, де варто шукати компромісів.

Як подивитись параметр на автоматі

Як подивитись параметр на автоматі

На корпусі кожного сертифікованого автоматичного вимикача це значення завжди вказане — шукати довго не доведеться.

Зазвичай воно написане в маленькому прямокутнику або овалі, окремо від основного номіналу струму. Виглядає це приблизно так: цифра 4500 або 6000, іноді просто 4,5 або 6, поруч літери кА або значок блискавки в колі.

У популярних виробників — ABB, Schneider Electric, IEK, Eaton — це маркування завжди присутнє і добре читається. Якщо на автоматі взагалі немає цього параметра, або він написаний нечітко чи відсутній сертифікат — це привід задуматись про якість продукції. Дешеві автомати невідомого походження часто грішать саме тим, що заявлена відключаюча здатність на практиці не відповідає дійсності.

Перед покупкою партії автоматів для щита не зайвим буде відкрити технічний паспорт або хоча б коробку — там ця характеристика теж дублюється поряд з іншими параметрами: номінальним струмом, характеристикою відключення (В, С, D) і класом обмеження енергії.

Підсумок

4,5 кА і 6 кА на корпусі автомата — це не про те, скільки струму він пропускає в нормальному режимі, а про те, який струм короткого замикання він здатен безпечно розірвати. Для квартир у багатоповерхівках, особливо близько до підстанції, розумніше брати автомати на 6 кА — там реальні струми КЗ можуть бути вищими. Для приватних будинків з довгими кабельними лініями часто вистачає і 4,5 кА. У будь-якому разі, це той параметр, на якому економити не варто — різниця в ціні мінімальна, а ризики при недостатньому запасі — цілком реальні.