Що таке гребінчаста шина і навіщо вона в щиті
Відкрийте будь-який електрощит, зібраний “на швидку руку” років десять тому — і побачите справжнє павутиння дротів. Кожен автомат з’єднаний з сусіднім окремим шматком проводу, десь скрутка, десь клема. Виглядає жахливо, а головне — ненадійно.
Гребінчаста шина вирішує саме цю проблему. Це плоска мідна пластина із зубцями (звідси й назва — “гребінка”), яка вставляється прямо в клеми автоматичних вимикачів чи інших модульних апаратів. Один рух — і всі автомати на DIN-рейці отримали живлення від одного джерела, без жодного зайвого проводу між ними.
По суті, це заміна тому самому пучку перемичок, який раніше монтажники крутили вручну на кожному об’єкті.
Навіщо вона потрібна на практиці
Якщо у щиті стоїть 10-12 автоматів, з’єднати їх окремими провідниками теоретично можна. Але це займе годину зайвого часу, а ще — кожне таке з’єднання це потенційне слабке місце. Провідник може розхитатись у клемі, контакт окислиться, з’явиться нагрів.
Гребінка одразу закриває кілька задач:
- економить час монтажу — замість десятків перемичок один елемент;
- дає рівномірний та надійний контакт по всій довжині ряду;
- прибирає візуальний хаос усередині щита, що важливо і для естетики, і для подальшого обслуговування;
- знижує перехідний опір у з’єднаннях, а отже і нагрів контактів під навантаженням.
До речі, останній пункт часто недооцінюють. У щитах на 40-63А, де через один ряд автоматів проходить серйозний струм, саме якість контакту вирішує — будуть клеми через рік чорні від нагріву чи ні.
Типи гребінчастих шин
На ринку є кілька варіантів, і плутати їх не варто — кожен під свою задачу.
Однополюсні (однофазні) шини. Найпоширеніший варіант для квартирних щитів. З’єднують фазу на весь ряд однополюсних автоматів. Ставиться зверху, у верхню клему кожного апарата.
Двополюсні шини. Використовуються, коли на ряду стоять двополюсні автомати або коли потрібно розвести і фазу, і нуль окремими гребінками одночасно — актуально для однофазних щитів із роздільним обліком фаза/нуль.
Триполюсні і чотириполюсні. Для трифазних щитів, де на DIN-рейці змонтовані трифазні автомати або контактори. Тут гребінка з’єднує одразу три (або чотири, з нулем) фази між апаратами.
Шини для нульової та захисної шини (N, PE). Тут все трохи інакше — це не гребінчаста шина в класичному розумінні, а окрема клемна колодка з набором гвинтових затискачів. Але деякі виробники роблять гребінчасті варіанти і для нуля, коли потрібно з’єднати кілька УЗО чи диференційних автоматів по нейтралі.
Окремо варто згадати шини з ізоляцією (в пластиковому кожусі) і без неї. Перші безпечніші при монтажі — менше шансів торкнутись оголеної міді під напругою, особливо коли щит під навантаженням і роботи ведуться “наживо” (хоча так робити, звісно, не варто в принципі).
Крок зубців — на що звертати увагу при виборі
Ось тут якраз і виникає найбільше плутанини у новачків. Крок гребінки має збігатися з шириною модуля автоматів, на яких вона встановлюється.
Стандарти такі:
- 17,5 мм — класичний європейський модуль, підходить під більшість автоматів ABB, Schneider Electric, ETI, IEK;
- 18 мм — трохи ширший крок, зустрічається у деяких виробників, особливо старих радянських чи азійських серій;
- 12 мм — вузький модуль, використовується рідше, здебільшого у компактних щитах або спеціалізованих апаратах.
Якщо купити гребінку з невідповідним кроком, вона просто не влізе в клеми або сяде криво, з перекосом. У кращому випадку доведеться шукати іншу, у гіршому — контакт буде ненадійним і з часом почне іскрити.
Порада проста: перед покупкою подивіться на упаковку чи в документацію до автоматів, там завжди вказаний крок модуля в міліметрах. І беріть гребінку тієї ж лінійки виробника, що й самі автомати — так менше шансів на неспівпадіння.
Переріз і максимальний струм
Другий важливий параметр — струмове навантаження, яке гребінка здатна витримати. Тут все залежить від перерізу мідної пластини.
Побутові гребінки зазвичай розраховані на струми від 63А до 125А. Для квартирного щита з вхідним автоматом на 40-50А цього більш ніж достатньо. А от для щитів приватного будинку, де стоїть потужніший ввід (наприклад, 80-100А на трифазному вводі), варто одразу дивитись на шини з більшим перерізом і, відповідно, більшим допустимим струмом.
Виробники зазвичай вказують два параметри: номінальний струм самої шини і максимальну кількість модулів, на яку вона розрахована (12, 24, 36 модулів — під стандартні ряди DIN-рейки). Якщо ряд довший — беруть дві гребінки чи одну довшу, з можливістю відрізати зайве.
До речі, багато шин продаються з запасом по довжині — їх можна вкоротити болгаркою чи спеціальними ножицями по металу під потрібну кількість модулів. Це зручно, коли щит невеликий і купувати повнорозмірну гребінку на 24 модулі під ряд із 8 автоматів невигідно.
Типові помилки при монтажі
Найчастіша проблема — невідповідність кроку, про яку вже писав вище. Але є й інші нюанси, з якими стикаються навіть досвідчені електрики.
По-перше, плутанина з полярністю у двополюсних шинах. Якщо переплутати фазу і нуль при підключенні гребінки на двополюсні автомати — щит може працювати некоректно, а в гіршому випадку виникне небезпечна ситуація при подальшому обслуговуванні (людина думає, що лінія знеструмлена, а насправді ні).
По-друге, недостатня затяжка клем. Гребінка вставляється в клему автомата, і цю клему потрібно затягнути гвинтом з нормальним моментом — не занадто слабо (бо буде люфт і нагрів), але й не занадто сильно (можна пошкодити пластину чи саму клему). Динамометричну викрутку в побуті мало хто використовує, але хоча б перевіряти контакт вручну після монтажу — обов’язково.
По-третє — використання гребінки там, де апарати розраховані на різні номінальні струми в одному ряду. Наприклад, якщо на одній лінії стоїть автомат на 63А, а поруч кілька на 16А, і всі з’єднані однією гребінкою — це нормально, гребінка просто передає напругу, а не струм окремого апарата. Плутанина виникає, коли люди думають, що гребінка “обмежує” струм на кшталт запобіжника — це не так, вона лише провідник.
Чи можна обійтись без гребінчастої шини
Технічно — так. Ніхто не забороняє з’єднувати автомати перемичками з дроту, і в невеликих щитах на 4-6 модулів це навіть іноді простіше зробити руками, ніж возитись з підбором гребінки під конкретний крок.
Але для будь-якого щита від 8-10 модулів і вище гребінка — це вже не забаганка, а практична необхідність. Вона економить час монтажу, робить щит акуратнішим і, що важливо, значно спрощує подальше обслуговування. Коли через рік-два знадобиться додати ще один автомат чи замінити несправний — з гребінкою це займає хвилини, а з окремими перемичками доводиться перебирати весь вузол.
Гребінчаста шина — один з тих елементів, які на перший погляд здаються дрібницею, а на практиці визначають, наскільки зручно і безпечно буде експлуатувати щит роками. Вибір зводиться до трьох параметрів: крок під модулі автоматів, кількість полюсів під тип обладнання і переріз під очікуване навантаження. Розібравшись з цим один раз, надалі підбір гребінки для будь-якого щита не викликає жодних питань.