18 модулів — це один із найпопулярніших форматів електрощитів для квартир та невеликих будинків. Не найменший, але й не той монстр, який ставлять у котеджі на 300 квадратів. Золота середина, яку обирають десь у 60% випадків при ремонті типової “трьохкімнатки” чи невеликого приватного будинку.
Модуль — це умовна ширина 17,5 мм, під яку розраховані всі автомати, УЗО, диференційні автомати та інша модульна апаратура. Тобто автомат на 1 модуль займає 17,5 мм по DIN-рейці, двополюсний УЗО — вже 2 модулі, і так далі. 18 модулів означає, що на рейці (чи двох рейках, якщо щит дворядний) поміститься апаратури сумарною шириною 18 одиниць.
Скільки автоматів реально влізе
Тут важливо не плутати кількість модулів з кількістю автоматів. Одна річ — рахунок, зовсім інша — реальне компонування.
Типовий розклад для щита на 18 модулів у квартирі виглядає приблизно так:
- ввідний автомат — 2 модулі (двополюсний) або 1 модуль (однополюсний);
- загальне УЗО або диференційний автомат на весь щит — 2-4 модулі;
- групові автомати на освітлення (2-3 групи) — 2-3 модулі;
- автомати на розетки по кімнатах (3-4 групи) — 3-4 модулі;
- окремий автомат на кухню/бойлер — 1-2 модулі;
- автомат на кондиціонер, якщо є, — 1-2 модуля;
- УЗО на вологі приміщення (ванна, кухня) — 2 модулі.
Загалом виходить якраз під 18, а частіше навіть впритул або з невеликим запасом у 1-2 модулі. Тому якщо плануєте додавати ще й реле напруги, стабілізатор через щит або окрему групу для гаража — краще одразу дивитись у бік 24 модулів.
Для яких об’єктів підходить
Найчастіше такий щит ставлять у:
Квартири площею 50-75 квадратних метрів з 2-3 кімнатами. Тут якраз вистачає груп на освітлення по кімнатах, розетки, кухню з побутовою технікою і санвузол. Якщо в квартирі є електроплита — це вже окрема потужна група, яка теж має влізти в розрахунок.
Невеликі приватні будинки або дачі площею до 60-80 м², де немає купи додаткового обладнання — насосних станцій, теплих підлог на кожну кімнату, гаражних воріт з автоматикою тощо. Якщо все це є — 18 модулів вже тісно.
Однокімнатні та студії з підвищеними вимогами до безпеки — коли хочуть поставити УЗО не одне загальне, а окремо на кожну групу з підвищеним ризиком (ванна, кухня).
Офіси невеликої площі, де електрика ділиться на освітлення, робочі місця з комп’ютерами, кондиціонер і, можливо, кавомашину з чайником окремою групою.
Однорядний чи дворядний бокс
Тут вибір за формою корпусу, а не за кількістю модулів як таких. 18 модулів можна розмістити:
В один ряд — щит виходить довгим, витягнутим. Такі зазвичай ставлять у коридорах, де є місце по горизонталі, або в технічних приміщеннях.
У два ряди по 9 — компактніший варіант, який частіше обирають для квартир. Виглядає акуратніше, займає менше місця по ширині стіни.
Практика показує, що дворядні щити зручніші при монтажі — легше розвести проводку, менше плутанини з кабель-каналами всередині боксу. Хоча тут кожен електрик має свою звичку.
Метал чи пластик
Для квартири в більшості випадків цілком вистачає пластикового корпусу. Він легший, дешевший, простіше свердлити отвори під кабельні вводи. З мінусів — трохи менша механічна міцність і гірша поведінка при пожежі (хоча сучасний пластик роблять негорючим, все одно метал надійніший).
Металевий щит частіше беруть для будинків, гаражів, підвальних приміщень — там, де є ризик механічних пошкоджень або підвищена вологість. Метал також краще заземлюється сам по собі, що додає безпеки.
Для 18 модулів різниця в ціні між пластиком і металом не критична — десь 30-40%. Якщо бюджет дозволяє, метал переважно надійніший варіант навіть для квартири.
Типові помилки при виборі щита на 18 модулів
Найчастіша помилка — брати щит впритул під поточні потреби, без жодного запасу. Через пару років захотіли поставити кондиціонер або зробили ще одну розетку на теплу підлогу — а місця вже немає. Доводиться або міняти щит повністю, або городити другий поруч, що виглядає вже не дуже.
Друга типова проблема — економія на УЗО через брак місця. Коли рахунок модулів “не сходиться”, часто жертвують саме диференційним захистом, залишаючи тільки звичайні автомати. Це небезпечно, особливо у вологих приміщеннях.
Ще один момент — забувають закласти модуль-два під реле напруги. У нас в мережах перепади напруги не рідкість, особливо в приватному секторі чи старих будинках. Реле напруги займає 2-3 модулі залежно від моделі, і якщо про нього не подумали заздалегідь — потім втискувати його в переповнений щит буде проблематично.
Коли варто брати щит більший за 18 модулів
Якщо плануєте:
- підключення стабілізатора напруги через окремий автомат;
- більше 4 груп освітлення (велика квартира, будинок у два поверхи);
- окремі УЗО на кожну “мокру” зону замість одного загального;
- контактор для керування потужним навантаженням (бойлер, тепла підлога через реле);
- запас на майбутнє — гараж, майстерню, теплицю з електрикою.
У всіх цих випадках краще одразу дивитись щити на 24 або навіть 36 модулів. Різниця в ціні між 18 і 24 модулями невелика, а от переробляти щит через рік — це вже реальні витрати часу і грошей.
Підсумок
Щит на 18 модулів — практичний варіант для типової квартири чи невеликого будинку без надлишку техніки. Він дозволяє грамотно розкидати групи по кімнатах, поставити УЗО там, де це потрібно по нормах, і не переплачувати за зайвий простір. Але якщо в планах розширення — теплі підлоги, кондиціонери, стабілізатори — краще одразу рахувати з запасом і брати щит на розмір більше. Заощадите собі нерви і час на переробку в майбутньому.