Електрозахист

Чим відрізняється ПЗІП тип 1 від типу 2

· 1 хв читання
Чим відрізняється ПЗІП тип 1 від типу 2

Пристрій захисту від імпульсних перенапруг — це не просто “ще одна коробочка в щитку”. Від правильного вибору типу ПЗІП залежить, чи виживе ваша електроніка після удару блискавки поруч з будинком, чи згорить разом з автоматами. І тут якраз плутанина найбільша: люди купують тип 2, думаючи що захистилися повністю, а насправді залишаються без захисту від прямого удару.

Різниця між типами — не в бренді чи ціні, а в тому, який саме імпульс перенапруги пристрій здатний “проковтнути” і не згоріти при цьому сам.

Що таке ПЗІП простими словами

Уявіть блискавку, яка вдарила в лінію електропередач за кілометр від вашого будинку. По проводах побіжить імпульс — короткий, але потужний стрибок напруги. Він долетить до розетки й спалить телевізор, роутер, холодильник — усе, що підключено в момент удару.

ПЗІП стоїть на шляху цього імпульсу і відводить його на землю, поки він не дійшов до побутової техніки. Простими словами — це запобіжний клапан для напруги.

Але блискавка блискавці різниця. Пряме влучення в будівлю чи громовідвід — це один рівень енергії. Наведена перенапруга від далекого розряду або від комутаційних процесів у мережі (наприклад, коли поруч вмикається потужний зварювальний апарат) — зовсім інший. Під ці два сценарії й розроблені різні типи ПЗІП.

ПЗІП тип 1: важка артилерія

ПЗІП тип 1: важка артилерія

Тип 1 (в європейській класифікації — клас B) розрахований на найгірший сценарій: прямий удар блискавки в будівлю або в лінію електропередач поблизу.

Головна характеристика — це форма імпульсу 10/350 мкс. Цифри означають час наростання та спаду хвилі струму. Звучить як дрібниця, але саме ця форма імітує реальний удар блискавки з величезною енергією, яка виділяється за дуже короткий час.

Номінальний розрядний струм у таких пристроїв — від 12,5 до 25 кА на полюс, а деякі моделі витримують і по 50 кА. Це серйозні цифри, і не дарма — енергія прямого удару блискавки колосальна.

Де ставлять тип 1:

  • будинки з зовнішньою системою блискавкозахисту (громовідвід на даху);
  • об’єкти з повітряним підключенням до лінії електропередач;
  • приватні будинки в сільській місцевості, де лінії йдуть по стовпах через поле;
  • виробничі та комерційні об’єкти з підвищеними вимогами безпеки.

Ставлять тип 1 завжди на вводі в будівлю — у головному розподільному щиті, до лічильника або одразу після нього, залежно від схеми. Це перша лінія оборони.

Із практики: якщо у вас будинок з громовідводом, а ви поставили тільки тип 2 — це помилка, яка коштуватиме дорого. Тип 2 просто не розрахований на такі струми і згорить першим же серйозним ударом, не встигнувши захистити нічого.

ПЗІП тип 2: основний робочий кінь

ПЗІП тип 2: основний робочий кінь

Тип 2 (клас C) — це вже про наведені перенапруги, комутаційні процеси в мережі, віддалені розряди блискавки. Форма хвилі тут інша — 8/20 мкс, енергія менша, ніж у типу 1, але саме з такими перенапругами ваша електропроводка стикається набагато частіше.

Розрядний струм у типу 2 зазвичай від 15 до 40 кА (значення Imax), а номінальний Іn — 5-20 кА. Цифри менші за тип 1, і це нормально — задача інша.

Тип 2 ставлять:

  • у квартирних щитках багатоповерхівок;
  • у розподільних щитах приватних будинків без зовнішнього блискавкозахисту;
  • у поверхових щитках, якщо будинок великий і потрібен додатковий рівень захисту;
  • практично скрізь, де немає прямого ризику удару блискавки, але є ризик стрибків напруги в мережі.

Якщо у вас звичайна квартира в місті, підключена до підземного кабелю (а не повітряної лінії), тип 2 — це, по суті, основний і часто єдиний потрібний рівень захисту. Ставити тип 1 у такому випадку — це як купити бронежилет для походу в магазин. Гроші витрачені, а сенсу мало.

Головні відмінності: коротко і по суті

Якщо звести все до найважливішого:

Тип 1 захищає від прямого удару блискавки або дуже близького розряду, працює з формою хвилі 10/350 мкс, витримує гігантські струми (десятки кілоампер), встановлюється на вводі в будівлю і практично завжди — там, де є зовнішня система блискавкозахисту.

Тип 2 захищає від наведених та комутаційних перенапруг, форма хвилі 8/20 мкс, струми менші, встановлюється в розподільних щитах будівлі, і це найпоширеніший варіант захисту для звичайного житла без громовідводу.

Ще один нюанс, який часто плутають: тип 1 і тип 2 — це не “або-або” у сенсі вибору кращого. Це різні щаблі захисту, і в ідеалі вони працюють разом. Тип 1 гасить основний удар на вводі, а тип 2 “дочищає” залишкову напругу, яка проскочила далі по лінії. Існує ще й тип 3 — для найчутливішої електроніки, який ставлять безпосередньо біля обладнання, наприклад перед сервером чи медичним апаратом.

Комбінований ПЗІП тип 1+2

Комбінований ПЗІП тип 1+2

Виробники давно зрозуміли, що ставити два окремих модулі не завжди зручно — особливо коли місця в щитку і так обмаль. Тому з’явилися комбіновані пристрої тип 1+2 в одному корпусі.

Це компроміс: такий пристрій виконує функції обох типів, займає менше місця DIN-рейки і коштує дешевше, ніж два окремих модулі. Мінус — за потужністю розрядного струму він зазвичай трохи слабший за “чистий” тип 1, тому для об’єктів з дуже високим ризиком (наприклад, окремо розташована будівля з громовідводом на відкритій місцевості) інженери часто все ж рекомендують роздільні пристрої.

Для приватного будинку середньої руки комбінований варіант тип 1+2 — це часто найбільш практичне рішення. Один модуль, одна установка, прийнятна ціна.

Як зрозуміти, який тип потрібен саме вам

Тут все залежить від трьох факторів: чи є на будинку зовнішній блискавкозахист, як підключена лінія (повітряна чи кабельна під землею), і наскільки цінне обладнання підключено в мережі.

Якщо є громовідвід на даху — обов’язково тип 1 (або комбінований 1+2) на вводі. Без варіантів, це вимога і здорового глузду, і, до речі, часто прямо прописана в нормативних документах для таких об’єктів.

Якщо будинок підключений повітряною лінією без блискавкозахисту — теж варто розглянути тип 1 або комбінований варіант, бо ризик наведеної перенапруги від удару в лінію досить високий.

Якщо квартира в багатоповерхівці з підземним кабельним вводом — цілком достатньо тип 2 у квартирному щитку. Додатково можна поставити тип 3 біля особливо чутливої техніки — комп’ютера, домашнього кінотеатру, розумного дому.

Приватний будинок з кабельним підземним вводом і без громовідводу — тут теж часто вистачає тип 2 на головному щиті, хоча деякі електрики перестраховуються і все одно радять комбінований пристрій, особливо якщо поруч високі дерева чи відкрита місцевість.

Загалом, перш ніж купувати конкретну модель, не завадить проконсультуватись з електриком, який оцінить саме вашу схему підключення — зовнішню лінію, наявність блискавкозахисту, тип кабелю. Це не той випадок, де варто економити на консультації заради економії на обладнанні.

Різниця між типом 1 і типом 2 — це не питання “який кращий”, а питання “який потрібен саме тут”. Тип 1 — це щит від важкого удару, тип 2 — фільтр від щоденних дрібних стрибків напруги. В ідеальній системі захисту працюють обидва рівні разом, доповнюючи один одного, а не замінюючи.