Скільки запасних модулів залишати в електрощиті

Коротка відповідь: 20-30% від загальної кількості встановлених модулів. Якщо у щиті зараз стоїть 15 автоматів і УЗО, то ще 4-5 вільних місць — це нормальний запас на майбутнє. Але це середня температура по палаті, і зараз розберемось чому.

Чому взагалі треба залишати резерв

Електрощит — це не та річ, яку міняють кожні два роки. Поставили корпус на 24 модулі, розвели проводку, підключили автомати — і живе цей щит потім років 15-20, а то й довше. За цей час у квартирі з’являється кондиціонер, потім теплі підлоги в санвузлі, потім хтось вирішив зробити окрему групу для розеток на кухні під духовку. Кожен новий споживач — це або новий автомат, або взагалі окрема лінія з УЗО.

Якщо запасу немає, доводиться або міняти щит на більший (а це знову штроблення, нова розводка шин, головний біль), або городити окремий бокс поруч — виглядає так собі і незручно в експлуатації.

Знайомий електрик з Києва якось розповідав: ставив щит на новобудову, розрахував тютелька в тютельку під поточні потреби замовника. Через рік той же замовник телефонує — треба підключити бойлер на 100 літрів окремою лінією. Місця в щиті нуль. Довелось міняти корпус повністю, хоча міг би одразу взяти на пару рядів більше.

Скільки модулів закладати для квартири

Для звичайної квартири 1-3 кімнати орієнтир такий:

квартира студія/1-кімнатна — щит на 12-18 модулів, з них 3-4 в запасі;
2-3 кімнатна квартира — щит на 18-24 модулі, запас 4-6 позицій;
велика квартира від 4 кімнат або з електроопаленням — 24-36 модулів, запас від 6 до 10.

Тут важливо розуміти логіку. У стандартній квартирі зазвичай є такі групи: освітлення (1-2 автомати), розетки в кімнатах (1-2 групи), кухня окремо (обов’язково, бо там найбільше навантаження), санвузол з УЗО, іноді окрема лінія на духову шафу або варильну поверхню. Плюс ввідний автомат і загальне УЗО або диференціальний автомат на вводі.

Порахували фактичну кількість — додайте ще стільки ж модулів у запас, скільки займає одна повноцінна нова група. Тобто якщо кухонна група (автомат + УЗО) займає 3 модулі, закладайте мінімум ще 3 вільних місця під майбутню подібну групу.

А що з приватним будинком

У будинку все складніше і об’ємніше. Тут крім стандартних груп часто присутні:

насосна станція або свердловина;
система опалення (котел, циркуляційні насоси);
ворота з автоматикою, шлагбаум;
вуличне освітлення, підсвітка ділянки;
гараж або майстерня як окремий споживач;
теплі підлоги в кількох приміщеннях, а не в одному санвузлі.

Тому для будинку від 100 м² розумно одразу брати щит на 36-48 модулів, а іноді і два щити — головний розподільчий і поверхневий. Запас закладайте не менше 30%, а краще 40%. Практика показує, що власники приватних будинків розширюють електрогосподарство постійно: сьогодні поставили бесідку з розеткою, завтра — сауну, післязавтра надумали робити зарядну станцію для електромобіля в гаражі.

До речі, про зарядні станції — це окрема історія. Якщо є хоч найменша ймовірність, що в найближчі 5-7 років з’явиться електромобіль або гібрид, закладайте під зарядку окрему групу з місцем у щиті вже зараз. Потім штробити стіну і тягнути новий кабель через весь будинок буде значно дорожче й геморойніше.

Резерв під конкретне обладнання

Загальний відсоток запасу — це добре, але корисно продумати і конкретику. Ось на що варто закладати місце заздалегідь навіть якщо зараз цього обладнання немає:

Реле напруги. Річ корисна, особливо якщо у мережі трапляються стрибки напруги (а в приватному секторі та старих будинках це не рідкість). Реле займає 1-2 модулі залежно від моделі. Якщо зараз реле не ставите, залиште під нього місце поруч із ввідним автоматом — потім не доведеться перекомпоновувати весь щит.

Додаткове УЗО або диференціальні автомати. З часом норми стають жорсткішими, і те, що раніше можна було включити в загальну групу без УЗО, тепер вимагає окремого захисту. Особливо це стосується вологих приміщень — санвузол, кухня, балкон з розеткою для інструменту.

Контактор для потужного навантаження. Якщо в перспективі планується встановлення бойлера великої потужності, електричного котла або кондиціонера з зовнішнім блоком, контактор іноді ставлять для комутації через реле часу або систему керування. Це теж 2-4 модулі в щиті.

Стабілізатор напруги. Сам стабілізатор зазвичай стоїть окремо, не в щиті, але автомат для його підключення і вихідний автомат після нього — це вже місце в щиті. Якщо стабілізатор в планах, закладіть під нього хоча б 2 позиції.

Типові помилки при розрахунку запасу

Перша й найпоширеніша помилка — брати щит впритул, “як розрахували, так і купили”. Економія тут копійчана: різниця між щитом на 18 і на 24 модулі — це одна-дві сотні гривень. А переробка щита через два роки коштуватиме на порядок більше і за грошима, і за нервами.

Друга помилка — закладати запас, але не думати про шини та DIN-рейку. Модулі вільні є, а шинопровід (нульова і захисна шина) розрахований точно під поточну кількість підключень. Довелось додавати автомат — а шина коротка, треба міняти або нарощувати. Тому при купівлі щита варто одразу перевіряти, чи шини йдуть на весь ряд з запасом, чи тільки під фактично встановлені автомати.

Третя помилка — ігнорувати те, що не всі модулі однакові за шириною. Диференціальний автомат чи УЗО зазвичай ширші за звичайний однополюсний автомат (займають 2-3 модулі замість 1). Якщо рахувати запас “на око”, легко помилитися в меншу сторону, бо в голові тримаєте кількість пристроїв, а не кількість фактичних модульних місць.

Четверта — не враховувати ввідний автомат і загальний захист при плануванні розширення. Іноді при додаванні нової групи виявляється, що номінал ввідного автомата вже на межі, і додаткове навантаження без заміни ввідного апарату просто небезпечне. Це вже не про модулі, а про загальний розрахунок навантаження, але тема пов’язана напряму — розширюючи щит, завжди перевіряйте сумарну потужність.

Як порахувати запас практично

Простий алгоритм, який реально працює:

Порахуйте кількість модулів, які займуть усі поточні автомати, УЗО, диференціальні автомати і реле, включно з ввідним апаратом. Додайте до цієї цифри 25-30%, округліть до найближчого стандартного розміру щита (12, 18, 24, 36 модулів — стандартні кроки для більшості виробників). Якщо результат впав якраз між двома розмірами — беріть більший, без роздумів.

Наприклад: фактично потрібно 16 модулів. Додаємо 30% — виходить приблизно 21. Найближчий стандартний розмір зверху — 24 модулі. Беремо щит на 24, отримуємо 8 модулів запасу, що навіть краще за мінімальні 20-30%.

Якщо плануєте в перспективі 3-5 років конкретні великі підключення (сауна, гараж, зарядна станція, кондиціонери на кожну кімнату), додайте під них модулі окремо, поверх базового запасу в 25-30%.

Щит на 24 модулі коштує не набагато дорожче за щит на 18, а простір для маневру дає суттєвий. Краще один раз переплатити за трохи більший корпус, ніж потім розбирати всю розводку через рік-два через брак місця під нову групу.